Запалення легенів – інфекційне захворювання легенів, що виникає або як самостійна хвороба, або як ускладнення інших захворювань. Запалення легенів не передається від людини до людини. Збудниками запалення легенів є різні бактерії (пневмококи, стрептококи, стафілококи) і віруси. Розвитку захворювання сприяють несприятливі умови – сильне переохолодження, значні фізичні та нервово-психічні перевантаження, інтоксикації та інші чинники, що знижують опірність організму, які можуть привести до активізації мікробної флори, наявної у верхніх дихальних шляхах, та розвитку запалення легенів.

За характером перебігу розрізняють гостре і хронічне запалення легенів, а за поширеністю процесу – часткове або крупозне (ураження цілої частки легені), й осередкове запалення легенів або бронхопневмонія.

Гостре запалення легенів виникає раптово, триває від декількох днів до декількох тижнів і закінчується у більшості випадків повним одужанням. Початок характерний: підвищується температура тіла (до 38-40°С), з’являється сильний озноб, лихоманка, кашель, спочатку сухий, потім із виділенням мокроти, яка іноді має іржавий вигляд через домішки крові. Можуть бути болі в боці, що посилюються під час вдиху, кашлю (частіше за крупозного запалення легенів). Дихання нерідко (особливо у разі великого та важкого ураження) стає поверхневим, прискореним та супроводжується відчуттям нестачі повітря. Зазвичай за кілька днів стан поліпшується.

Хронічне запалення легенів може бути результатом гострого або виникати як ускладнення хронічного бронхіту, а також при осередках інфекції в придаткових пазухах носа (гайморит), у верхніх дихальних шляхах. Істотну роль грають фактори, що сприяють ослабленню організму і алергічної його перебудові (хронічні інфекції та інтоксикації, в тому числі за алкоголізму, несприятливого впливу навколишнього середовища – різкі коливання температури, загазованість і запиленість повітря і т. ін.). Захворювання протікає хвилеподібно та характеризується періодами затихання процесу і його загострення. Під час загострення прояви подібні з гострим запаленням легенів (з’являються кашель з мокротою, задишка, біль у грудній клітині, підвищується температура), але, на відміну від гострого запалення легенів, ці явища стихають повільніше і повного одужання може не настати. Частота загострень залежить від особливостей організму хворого і умов навколишнього середовища. Тривалі та часті загострення призводять до склерозу легеневої тканини (пневмосклероз) і до бронхоектазів. Ці ускладнення в свою чергу обтяжують перебіг хронічного запалення легенів – подовжуються періоди загострення. Порушуються вентиляція легенів, газообмін, розвивається легенева недостатність, можливі зміни з боку серцево-судинної системи.

Лікування запалення легенів необхідно проводити обов’язково за призначенням і під наглядом лікаря. Затяжний перебіг гострого запалення легенів та перехід його у хронічну форму нерідко обумовлені неправильним використанням антибіотиків при самолікуванні. Повній ліквідації захворювання, відновленню нормальної структури уражених легенів сприяють різні процедури, які застосовують одночасно з антибактеріальним лікуванням: банки, гірчичники, перцевий пластир, електропроцедури, дихальна гімнастика. Одужанню сприяють активізація захисних сил організму, раціональні гігієнічні заходи та повноцінне харчування.

Лікування хронічного запалення легенів тривале і залежить від стадії захворювання. При загостренні воно проводиться в умовах стаціонару. Для досягнення лікувального ефекту необхідний правильний підбір антибіотика, введення його у достатній дозі та з необхідною частотою. Важливо пам’ятати, що самостійний (без пропису лікаря) прийом антибіотиків та жарознижуючих засобів призводить лише до «формального» зниження температури, не відображають справжнього плину запального процесу. Неправильний підбір та недостатнє дозування антибіотиків сприяють виробленню стійкості мікробів до лікувальних впливів і тим самим ускладнюють подальший перебіг хвороби. Необхідно якомога частіше провітрювати приміщення, де перебуває хворий. Слід частіше міняти постільну та натільну білизну (особливо за підвищеної пітливості), доглядати за шкірою тіла (протирання мокрим рушником). У разі появи задишки необхідно укласти хворого, піднявши верхню частину тулуба. У період затихання процесу рекомендуються раціональний гігієнічний режим, перебування у парку, лісі або прогулянки на свіжому повітрі, а також лікувальна гімнастика. Підбираються вправи, спрямовані на навчання певному диханню, тривалому видиху, розвиток діафрагмального дихання, збільшення рухливості грудної клітки та хребта.

Профілактика включає заходи, спрямовані на загальне зміцнення організму (загартовування, фізкультура і т. п.), боротьбу зі шкідливими звичками (зловживання алкоголем, курінням), на ліквідацію осередкової інфекції, лікування бронхітів, оздоровлення умов праці та побуту.

У дітей першого року життя, особливо ослаблених, недоношених дітей, у хворих на рахіт, анемію, гіпотрофію, запалення легенів протікає важко і нерідко може скінчитися трагічно, якщо дитині вчасно не буде надано допомогу. Дуже часто запалення легенів розвивається у дітей на тлі грипу, гострих респіраторних захворювань.

Першою клінічною ознакою запалення легенів у дітей є погіршення загального стану. Дитина стає неспокійною, часом млявою. Вона мало та неспокійно спить, іноді відмовляється від їжі. У деяких дітей можуть бути зригування, блювота, стілець стає рідким.

Відзначається блідість шкіряних покривів, навколо рота і носа з’являється синява, яка посилюється під час годування і плачу, задишка. Майже завжди спостерігаються нежить і кашель. Кашель болісний, частий, у вигляді нападів. Необхідно пам’ятати, що у дітей першого року життя не завжди під час запалення легенів температура досягає високих цифр. Стан дитини може бути дуже важким за температури 37,1-37,3°С, а іноді і за нормальної температури.

За перших ознак хвороби необхідно терміново викликати лікаря, який вирішить, чи можна лікувати дитину вдома або її необхідно госпіталізувати. Якщо лікар наполягає на госпіталізації, не відмовляйтеся, не зволікайте.

У тому випадку, якщо лікар залишить дитину вдома, необхідно створити їй спокій, гарний догляд, виключити спілкування зі сторонніми.

Необхідно щодня робити вологе прибирання кімнати, де перебуває дитина, частіше її провітрювати: якщо повітря сухе, можна повісити на батарею мокре простирадло. Температура в кімнаті дитини повинна бути 20-22°С. Коли дитина не спить, слід надягати на неї одяг, який не обмежує рухів і дихання, – сорочечку (бавовняну і байкову), повзунки, вовняні шкарпетки. Бажано частіше міняти положення дитини, брати її на руки. Перед сном дитину слід переповити і дати їй тепле питво. Спати вдень дитина повинна при відкритій кватирці, влітку – при відкритому вікні. Гуляти на вулиці можна тільки з дозволу лікаря. Перед годуванням слід очистити ніс і рот від слизу. Ніс очищають ватним джутиком, а рот – марлею, обернувши нею ручку чайної ложки. Необхідно давати дитині якомога більше пити. Тривалість захворювання від 2 до 8 тижнів, тому мати повинна запастися терпінням і чітко виконувати всі призначення лікаря.

У дітей із запаленням легенів можуть виникнути ускладнення; найбільш часті з них запалення середнього вуха і плеврит.

Результат запалення легенів багато в чому залежить від того, наскільки точно виконують батьки всі призначення лікаря.

Джерело: Популярна медична енциклопедія