Перлинні ванни характеризуються виходом повітря, яке нагнітається компресором під тиском 1,5 атм, через спеціальні грати, що знаходиться на дні ванни. Поступаючи під тиском повітря вирує і перепивається у воді ванни, як перли, бульбашки якого викликають додаткове механічне подразнення. Температурний вплив перлинних ванн обумовлено різною теплоємністю води і повітря. Призначають їх через день при температурі води 35-37 С; тривалість процедури 10-20 хв, на курс лікування 12-15 ванн.

Джерело: Довідник медичної сестри з догляду. Палєєва Н.Р. Москва 1994

Пінисті ванни

Пінисті ванни застосовуються хворими з невралгіями, шкірними сверблячками в тих випадках, коли є небезпека вираженої реакції з боку серцево-судинної системи.

Джерело: Довідник медичної сестри з догляду. Палєєва Н.Р. Москва 1994

Гірчичні ванни

Гірчичні ванни призначають як відволікаючий засіб при катарі верхніх дихальних шляхів, бронхітах, при підвищенні артеріального тиску, а місцеві (ножні) – при нападі бронхіальної астми. Для цього 100-250г гірчиці розводять в 10л води температури 38-40°С, отриманий розчин виливають у ванну, наповнену прісною водою необхідної температури, і добре розмішують. Загальну ванну проводять при температурі води 36-38 С тривалістю 5-7 хв, місцеві – при температурі 39-40°С тривалістю 10-15 хв. Після ванни хворого обполіскують теплою водою, ретельно витирають сухим рушником, загортають у простирадло і ковдру, укладають на кушетку на 30-40 хв. Гірчичні ванни роблять на ніч.

Протипоказанням є ураження шкіри. Необхідно стежити за пульсом, диханням і загальним станом хворого.

Джерело: Довідник медичної сестри з догляду. Палеева Н.Р. Москва 1994

Скипидарні ванни

Скипидарні ванни застосовують при захворюваннях периферичних нервів (радикуліти, плексити), суглобів (поліартрити, остеоартроз), хронічних пневмоніях. Для приготування ванни користуються білою емульсією, що складається з саліцилової кислоти, подрібненого дитячого мила, скипидару і води. Саліцилову кислоту (0,75г) і дитяче мило (10г) заливають кіплячою водою (550мл), ретельно перемішуючи до отримання однорідної емульсії, остуджують її до 40-50°С, після чого додають скипидар (500г). На першу ванну беруть від 15 до 20мл приготовленої емульсії і поступово від процедури до процедури додають до 60-70мл. Температура ванни 36-37°С, тривалість 10-15хв через день, курс лікування 10-15 ванн. Після ванни хворого витирають, добре укутують в простирадло і ковдру, вкладають у ліжко.

Остерігатися протягів і переохолодження!

Джерело: Довідник медичної сестри з догляду. Палєєва Н.Р. Москва 1994

Шалфейні ванни

Шалфейні ванни призначають як болезаспокійливі при захворюваннях і наслідках травм периферичних нервів з руховими і чутливими порушеннями, наслідки травм опорно-рухового – апарату, при хронічних запальних станах жіночої статевої сфери. Їх готують шляхом додавання до води рідкого або згущеного конденсату мускатної шавлії. У ванну наливають водопровідну, а на приморських курортах морську воду, додають 4-5л на 100л води (рідкого) або 200г на 100л води (згущеного) конденсату шавлії і ретельно перемішують. Температура води 35-37°С тривалість процедури 8-15хв, на курс лікування 12-18 ванн.

Джерело: Довідник медичної сестри з догляду. Палєєва Н.Р. Москва 1994

Хлоридно-натрієві ванни

Хлоридно-натрієві ванни (штучні) готують шляхом розчинення у воді ванни об’ємом 200л 5кг кухонної (озерної або морської) солі, яку поміщають в мішок і кладуть під струмінь гарячої води, поступово розмішуючи, і розводять холодною водою до температури 35-36°С. Можна додати брикет хвої. Тривалість ванни 12-15хв через день. Курс лікування 12-15 процедур.

Джерело: Довідник медичної сестри з догляду. Палєєва Н.Р. Москва 1994

Йодобромні ванни

Йодобромні ванни (штучні) готують, використовуючи розчин солей брому і йоду. В 1л води розчиняють 100г йодиду натрію і 250г броміду калію і поміщають в темний бутель щоб уникнути дії світла. Техніка приготування: розчиняють 2кг кухонної солі, потім додають 100мл вказаного розчину і заповнюють ванну заданої температури, зазвичай 35-36°С; тривалість ванни 10-12хв. Призначають через день, курс лікування 12-15 процедур.

Джерело: Довідник медичної сестри з догляду. Палєєва Н.Р. Москва 1994

Сірководневі ванни

Сірководневі ванни. Їх приготування засноване на принципі витіснення вільного сірководню з солей більш сильними кислотами.

Вихідною хімічною сировиною є сульфід натрію (сірчистий натрій), технічна хлористоводородна (соляна) кислота, гідрокарбонат натрію (двовуглекисла сода). Ці хімічні продукти (крім соди) і одержуваний вільний сірководень володіють токсичними властивостями, тому звернення з ними і організація роботи вимагають дотримання правил техніки безпеки.

Техніка приготування ванни. У ванну наливають 200л води температури 35-37°С, висипають 27г двовуглекислої соди і розмішують дерев’яною мішалкою до розчинення: виливають 355мл 12,6% розчину сульфіду натрію, а потім 110мл технічної хлористоводневої кислоти, продовжуючи розмішувати воду мішалкою. Такі ванни мають концентрацію 100-150мг/л при температурі 36-37°С. Тривалість процедури 10-15 хв. Призначають через день або через 2 дні. На курс лікування 12-15 процедур.

Джерело: Довідник медичної сестри з догляду. Палєєва Н.Р. Москва 1994