
Порушення добового ритму генетично пов’язані з депресією
Для регуляції циклічних фізіологічних процесів, на кшталт чергування сну і неспання, появи апетиту, підвищення/пониження рівня гормонів і т. ін., у нас є спеціальний годинник. Цей годинник наполовину працює на генетичному «приводі», наполовину орієнтує ться на чергування дня і ночі. При цьому ми наділені головним годинником – у мозку, а також другорядними, що відповідають за добові ритми окремо взятих органів і тканин.
Коли між головними і другорядними годинами (або між генами і світловими годинами) виникає розсинхронізація, з’являються різні неприємні наслідки. Наприклад, джетлаг після перельоту з одного часового поясу в інший. Хоча це і не найсерйозніший наслідок такої розсинхронізації: депресія буде більш небезпечною.
Те, що збиті добові ритми чреваті депресією, вчені знали давно, але, як це часто буває, молекулярні і клітинні механізми цього взаємозв’язку залишалися таємницею. Лі Цзюнь з Мічиганського університету (США) і його колеги використовували досить незвичайний спосіб, щоб прояснити цей взаємозв’язок: вони вивчали людські мізки, вилучені відразу після смерті їх «власників», які за життя страждали (або не страждали) від депресії (34 хворих проти 55 здорових). Всі «учасники експерименту» померли раптово, від нещасного випадку, від серцевого нападу, внаслідок суїциду і т.ін. Після кожної смерті мозок покійного миттєво витягувався і спеціальним чином консервувався. (Можна сказати, що вчені вели полювання за мозком самогубців подібно до того, як Пилип Пилипович Преображенський полював за «свіжевбитою» людиною, щоб пересадити його залози своєму собаці.)
Вчені зіставляли час смерті людини з активністю в цей момент генів в його мозку. Всього було зареєстровано 12 тисяч відмінностей в активності генів (самих різних, як головних, так і побічних) залежно від часу доби. Серед звичайних «піддослідних», що не страждали від депресії, ці зміни були відносно передбачувані: одні гени особливо проявляли активність вранці, інші – опівдні і т.ін. Але в депресивних мізках активність генів ніяк не залежала від часу доби. Гени циркадних ритмів «прокидалися» і «засипали», не звертаючи уваги ні на собі подібних, ні на час дня/ночі.
Зазвичай в таких дослідженнях активність генів вимірюють протягом доби, а інформацію отримують за допомогою аналізу крові. Зібрати таку колекцію мізків, яка покривала б усі добу і до того ж через регулярні проміжки часу, вчені не змогли – зате їм вдалося заглянути безпосередньо в мозкову генетичну кухню.
Втім, самі автори визнають, що поки не можуть сказати, де тут причина, а де наслідок: чи то депресія спричинила розсинхронізацію генів з часом доби, чи то генетичні аномалії викликали депресію. Але зв’язок між депресією і засмученими біологічними годинами так чи інакше стала явною, причому вона показана саме у людини, а не тварин. Невже коли-небудь депресію можна буде лікувати, підправляючи хід циркадно-генетичних годин?
Результати дослідження опубліковані в журналі PNAS.
Підготовлено за матеріалами ScienceNews.
Джерело: Компьюлента
Правова угода про отримання інформації
Цей розділ сайту АТ «Фармак» містить професійну спеціалізовану інформацію про лікарські засоби, їх властивості, способи застосування, можливі протипоказання і побічну дію, а також іншу професійну спеціалізовану інформацію, яка призначена виключно для лікарів.
Інформація про лікарські засоби АТ «Фармак» призначена виключно для ознайомлення із вищепереліченими характеристиками лікарських засобів, і не є посібником для самостійної діагностики чи лікування, а також, не може бути використана в якості порад або рекомендацій.
У разі, якщо Ви не є лікарем, але в порушення умов, зазначених в даній угоді підписуєте її, як лікар, АТ «Фармак» не несе відповідальності за можливі негативні наслідки, що можуть виникнути в результаті самостійного використання інформації з цього розділу сайту. Ви робите це самостійно і усвідомлено, розуміючи, що застосування лікарських засобів можливе тільки за призначенням лікаря та після попередньої консультації з ним, а самолікування може завдати шкоди Вашому здоров’ю.