Вплив Амізону на про/антиоксидантні процеси та продукцію цитокінів нейтрофілами і моноцитами спротсменів

Владислав Дичко, Вероніка Флегонтова, Олена Лінніченко, Данило Дичко, Валентин Флегонтов, Юрій Попков,Ігор Мельник Державний вищий навчальний заклад «Донбаський державний педагогічний університет» Державний заклад «Луганський державний медичний університет»

ЗАВАНТАЖИТИ ОРИГІНАЛ СТАТТІ

Аннотация

В статье приведены результаты изучения влияния амизона in vitro на процессы перекисного окисления липидов, систему антиоксидантной защиты, продукцию цитокинов нейтрофилами и моноцитами спортсменов.

Ключевые слова: спортсмены, нейтрофилы, моноциты, метаболизм, цитокины.

Annotation Influence of amisonum on pro/ antioxidant processes and cytokine production by neutrophils and monocytes of athletes. The article contains the results of amisonum influence in vitro on lipid peroxidation, antioxidant defense system, cytokine production by neutrophils and monocytes of athletes. 

Key words: athletes, neutrophils, monocytes, metabolism, cytokines.

Постановка проблеми.

Тренувальний процес, як система підготовки спортсменів, спряжений з фізичними навантаженнями, які суттєво впливають на гомеостаз. Чисельними дослідженнями показано, що під впливом фізичних навантажень, випробовуваних протягом тренувального процесу спортсменами, в організмі  останніх розвиваються імунні і метаболічні порушення, ступінь виразності яких залежить від інтенсивності фізичних навантажень [2, 4-6]. Доведений позитивний вплив на імунний і метаболічний статус спортсменів таких фармакологічних препаратів, як «ТриВі-Плюс» [1], «Селен актив» [9], ентеральні фітосорбенти [8] та деяких інших [3]. Разом з цим, дані про вплив амізону на метаболічні показники спортсменів відсутні. Дане дослідження є фрагментом планової наукової теми кафедри патофізіології Державного закладу «Луганський державний медичний університет» «Імунний, метаболічний та мікробіологічний статус спортсменів» (реєстраційний номер 0107U003013).

Мета роботи – вивчення впливу амізону на про/антиоксидантні процеси та продукцію цитокінів нейтрофілами і моноцитами спортсменів.

Матеріал та методи дослідження.

Нейтрофіли та моноцити були виділені з периферійної крові 38 практично здорових нетренерованих осіб віком від 18 до 25 років і 68 спортсменів того ж віку, які займались боротьбою дзюдо. Роботу виконували  відповідно до біоетичних норм з дотриманням відповідних принципів Гельсінської декларації прав людини, Конвенції ради Європи про права людини і біомедицини та відповідних законів України відносно проведення досліджень. Нейтрофіли та моноцити отримували у змагальному та у перехідному періоді. Шляхом збору 10 мл крові з кубітальної вени і центрифугування з швідкістю 3000 об/хв. Мікропіпеткою відбирали лейкоцити. Біохімічні дослідження включали визначення у клітинах: вмісту малонового діальдегіду (МДА), дієнових кон’югатів (ДК), гідроперекисів ліпідів (ГПЛ), активності каталази та супероксиддисмутази (СОД). Імунологічні дослідження включали вивчення вмісту інтерлейкінів (ІЛ-1β, -6) і фактора некрозу пухлини (ФНП-α). Коефіцієнт К вираховували за формулою: К=(ДК+МДА+ГПЛ)/(каталаза+СОД). Частина нейтрофілів та моноцитів контактувала протягом 4 годин in vitro з стерильним розчином амізону на середовищі 199 (концентрація препарату – 0,0036 г/л) (дослідна група). Характер виявлених змін був проаналізований з використанням варіаційної статистики на ЕОМ.

Результати дослідження та їх обговорення. Показники практично здорових нетренованих осіб подані у таблиці 1.

Таблиця 1 Прооксидантно-антиоксидантні процеси, продукція цитокінів нейтрофілами та моноцитами практично здорових нетренованих осіб (n=38)

Результати дослідження впливу амізону на ПОЛ та систему АОЗ нейтрофілів та моноцитів спортсменів наведені у таблиці 2. У змагальному періоді в нейтрофілах дослідної групи рівень ДК виявився у 1,28 разу нижчим, ніж в контрольній групі, МДА – у 1,32 разу, ГПЛ – у 1,27 разу. Активність каталази нейтрофілів під впливом амізону знизилась у 1,22 разу, активність СОД – у 1,25 разу проти аналогічних показників в контрольній групі. Коефіцієнт К при цьому знижувався, але залишався суттєво вищим, ніж  показник референтної норми. У моноцитах, виділених та оброблених амізоном, у змагальному періоді рівень внутрішньоклітинних ДК виявився нижчим, ніж у контрольній групі у 1,31 раза, а рівні МДА та ГПЛ – у 1,24 та 1,25 разу відповідно. Активність каталази моноцитів під впливом амізону знизилась проти контрольної групи у 1,21 разу, а активність СОД – у 1,2 разу. Коефіцієнт К при цьому знизився у 1,06 разу (р>0,05). Повторна обробка амізоном нейтрофілів, виділених у перехідному періоді, супроводжувалась повною нормалізацією вмісту ДК та МДА, тоді як рівень ГПЛ в нейтрофілах дослідної групи залишався вищим за показник практично здорових осіб у 1,08 раза (р<0,05). Під впливом амізону активність процесів ПОЛ в моноцитах, виділених у перехідному періоді, повністю нормалізувалась, як це мало місце з нейтрофілами. Результати дослідження впливу амізону на продукцію цитокінів лейкоцитами крові у спортсменів in vitro наведені у таблиці 3. Продукція ІЛ-1β нейтрофілами дослідної групи, виділеними у змагальному періоді, була у 1,25 разу вищою порівняно з відповідним показником в контрольній групі. В той же час, продукція ІЛ-6 під впливом амізону збільшилась у 1,21 разу, ІЛ-8 – у 1,3 раза, ФНП-α – у 1,29 раза (р<0,05 в усіх випадках порівняння). Абсолютні рівні цитокінів, які секретували нейтрофіли, оброблені амізоном, були вірогідно нижчими за показники практично здорових нетренованих осіб. Вплив амізону на моноцити спортсменів, виділених у змагальному періоді, супроводжувався збільшенням продукції ІЛ-1β порівняно з контрольною групою у 1,31 раза, продукції ІЛ-6 – у 1,24 раза, ІЛ-8 та ФНП-α - у 1,28 та у 1,33 раза відповідно (р<0,05 в усіх випадках). При цьому абсолютні рівні ІЛ-1β, ІЛ-8 та ФНП-α після впливу амізону не мали вірогідних відмінностей з показниками практично здорових нетренованих осіб, а рівень ІЛ-6 був у 1,14 раза нижчим нормативного показника. При повторному дослідженні впливу амізону на здатність продукувати цитокіни нейтрофілами, виділеними від спортсменів у перехідному періоді, було встановлено, що порівняно з контрольною групою продукція ІЛ-1β виявилась вищою у 1,29 раза, ІЛ6 – у 1,25 раза, ІЛ-8 – у 1,26 разу, ФНП-α – у 1,25 раза. При цьому всі досліджувані показники були суттєво вищими за показники практично здорових нетренованих осіб.

 Виділені у перехідному періоді та оброблені амізоном моноцити продукували цитокіни, рівні яких від аналогічних показників практично здорових нетренованих осіб вірогідних відмінностей не мали. В той же час, абсолютний рівень продукції ІЛ-1β у дослідній групі був у 1,33 рази вищим відповідного показника в контрольній групі, а рівні продукції ІЛ-6, ІЛ-8 та ФНП-α – у 1,24, 1,27 та у 1,26 рази вищими.

Висновки та перспективи подальших досліджень у цьому напрямі. У нейтрофілах та моноцитах периферійної крові спортсменів має місце активація процесів ПОЛ і недостатність ферментативної системи АОЗ. Дисбаланс у системі ПОЛ/АОЗ підвищується у змагальному періоді та знижується у перехідному періоді. Пригнічення здатності нейтрофілів та моноцитів периферійної крові спортсменів продукувати цитокіни характеризується зниженням продукції ІЛ1β, -6, -8 та ФНП-α. Найбільше пригнічення продукції цитокінів має місце у змагальному періоді. Обробка in vitro нейтрофілів та моноцитів периферійної крові спортсменів амізоном позитивно впливає на стан даних клітин, що виражається у пригніченні процесів ПОЛ, в зменшенні дисбалансу в системі ПОЛ/АОЗ. Вважаємо доцільним, виходячи з наших результатів досліджень in vitro вивчення впливу амізону на продукцію цітокінів, дослідити дію амізону у змагальному періоді спортсменів.

Література

1. Андрєєва В. В. Патогенетичні особливості розвитку імунних та метаболічних порушень у спортсменів, які займаються греко-римською боротьбою, та їх корекція антиоксидантами: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.03.04 «Патологічна фізіологія» / В.В. Андрєєва. – Луганськ, 2009. – 18 с.

2. Гайдаш И. С. Реакции системы крови у спортсменов, занимающихся греко-римской борьбой / И.С. Гайдаш, В. А. Гаврилин, А. В. Ушаков, В. В. Андреева [монография]. – Луганск: Луганский государственный медицинский университет, 2009. – 192 с.

3. Глазков Е.С. Роль інтенсивних фізичних навантажень у виникненні метаболічних та імунних порушень організму та їх корекція кверцетином: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.03.04 «Патологічна фізіологія» / Е.С. Глазков. – Луганськ, 2009. – 16 с.

4. Гришина Е. И. Нейтрофилы периферической крови в различные фазы годичного цикла у спортсменов различной спортивной специализации / Е. И. Гришина, Т. И. Величко, Т. В. Абакумова, С.О. Антонеева // Материалы конференции «Физиология человека и животных: от эксперимента к клинической практике» (Сыктывкар, 14-16 апреля 2010г.). – Сыктывкар. – 2010. – С. 38-40.

5. Длительное изучение сывороточных иммуноглобулинов у профессиональных лыжниц в тренировочном периоде (I) / Б. Б. Першин, А.Б. Гелиев, Г. Г. Чуракова [и др.] // Иммунология. – 2003. – № 5. – С. 298304.

6. Казімірко Н. К. Характеристика процесів ПОЛ, системи ейкозаноїдів та енергетичного обміну у борців залежно від кваліфікаційної категорії / Н. К. Казімірко, В. П. Ляпін // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту. – 2004. – № 7. – С. 35-40.

7. Кузнец І.В. Підвищення ефективності тренувальної та змагальної діяльності спортсменів з допомогою корекції супероксиддисмутазної ланки антиоксидантної системи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з фізичного виховання і спорту: спец. 24.00.01 «Олімпійський та професійний спорт» / І. В. Кузнец. – К., 2003. – 19 с.

8. Ступченко С.І. Зміни показників антиоксидантної та імунної систем в спортсменів, які займаються греко-римською боротьбою, та їх корекція з допомогою антиоксидантів та ентеросорбентів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.03.04 «Патологічна фізіологія» / С.І. Ступченко. – Луганськ, 2008. – 16 с.

9. Яковлєва К.В. Вплив «Селен активу» на структуру, метаболізм та кислотну резистентність еритроцитів спортсменів, які займаються греко – римською боротьбою / К.В. Яковлєва, В. П. Ляпін, Ю.М. Мечетний // Загальна патологія та патологічна фізіологія. – 2007. – № 1. – С. 62-65.