Фізкультпауза

Фізкультпауза - основна форма проведення Г.Г. в режимі робочого дня. Основна функціональна мета - відволіктися від основної діяльності, переключитися на інший її характер, дати невеликий відпочинок нервовій системі і групам м'язів (або органам, наприклад, очам), які піддавалися впливу професійного навантаження.

Виконання вправ - «антагоністів» основним робочим діям (прогинання замість основних згинань або утримання зігнутою пози, присідань замість тривалого стояння на «прямих ногах» і напруженого випрямленого утримання тулуба, «ляскоту» очима замість напруженого зосередження на предметі праці тощо) сприяє відновленню снижающегося в процесі роботи рівня функціонування органів і систем організму, відновленню працездатності і, як наслідок, зменшення кількості помилок професійних дій, зниження травматизму, підвищенню якості праці, а головне: організм виконує роботу з меншими витратами нервової та фізичної енергії, з меншим «зносом», з меншими (можливими) негативними оцінками різних привхідних факторів, з якими пов'язана робота.

Різні форми виробничої гімнастики впроваджуються в життя росіян вже більше 80 років. Вельми важливо, що це впровадження супроводжується фундаментальними науковими дослідженнями про вплив фізичних вправ, що використовуються в режимі трудової діяльності, як на організм трудящих, так і на результати роботи.

При цьому основи фізіологічного обгрунтування ефективності їх застосування лежать в працях видатних вітчизняних учених: Введенського Н. Є., Виноградова М. П., Крестовнікова А. Н., Маршака І. Є., Павлова І. П., Сеченова І. М., Ухтомського А. А. та багатьох інших. У роботах фізіологів, психологів і педагогів було визначено, що тривале збудження різних відділів головного мозку, постійна напруга опорно-рухового апарату, одноманітність рухових актів та їх монотонність - призводять до зниження загальної працездатності. Водночас відносно рівномірний розподіл і співвідношення процесів збудження і гальмування або їх перерозподіл між відділами кори головного мозку нормалізує реакцію організму на виконувану роботу. Такий перерозподіл досягається введенням нових (інших) подразників, у якості яких і виступають фізичні вправи. У процесі їх виконання серед виробничих операцій (у відведені моменти часу) відбувається переміщення процесу збудження в ділянки мозку, не пов'язані з трудовою діяльністю, в результаті чого «виробничі» керуючі ділянки відновлюються і навіть можуть «сверхвідновлюватися» за рахунок так званої взаємної індукції, тобто знайти «другу свіжість». Водночас саме активний, а не пасивний відпочинок сприяє відновленню робочих м'язових груп не тільки за рахунок центральних керуючих механізмів, але і за рахунок більш інтенсивного, ніж при бездіяльності, виведення продуктів метаболізму.

Звичайно тому, що працездатність і керуючого та виконавчого апаратів організму підвищується, результатом чого виявляється збереження високої якості діяльності.

«Фізкультурна пауза» - це форма Г.Г., використовувана в спеціальні перерви 1-2 рази в режимі робочого дня за півтори-дві години до обідньої перерви або до закінчення роботи. У ці моменти спостерігається найбільше стомлення і розсіювання уваги. Тому протягом зазвичай п'яти хвилин виконуються 6-8 вправ розминаючого і відволікаючого характеру, розтягування м'язів, що виконували силове навантаження.

Умовно виділяють два типи фізкультурної паузи: активну - з досить високим темпом вправ їх різноманітністю, широкою амплітудою, і пасивну - з обмеженими переміщеннями і рухами більше розслабляючого характеру. Вибір того чи іншого варіанту обумовлений і особливостями трудової діяльності та станом людини в даний момент. Причому, якщо спостерігається відносно висока ступінь втоми, це зовсім не означає, що слід використовувати пасивний варіант. Цілком можливо, що відновлення відбудеться саме за рахунок застосування активних вправ. Але при цьому слід враховувати, що воно може здійснитися за рахунок включення резервних можливостей організму, і тому поліпшення виявиться короткочасним, а потім відбудеться досить різке і суттєве зниження працездатності, для відновлення буде потрібно досить тривалий час і застосування комплексу заходів. Тому спокушатися такою можливістю швидкого відновлення в процесі робочого дня не слід.

Різні форми Г.Г. в режимі робочого дня орієнтовані на умови і характер трудової діяльності. Тому вченими вироблено умовне групування професій:

  • з переважанням нервової напруги при низькому рівні фізичного навантаження і щодо одноманітних рухів (наприклад, швачки - мотористки, збирачі точних механізмів тощо);
  • з поєднанням фізичної та розумової діяльності при середньому фізичному навантаженні (верстатники, збирачі на конвеєрі);
  • різноманітні операції зі значними фізичними навантаженнями (будівельники, шахтарі та ін.);
  • з переважанням розумової діяльності (лікарі, диспетчери і т. п.). Зрозуміло, що відповідно з такими характерними особливостями протікає і динаміка функціонального стану організму. Тому й комплекси вправ повинні враховувати як зміст праці, так і моменти доцільного застосування. Вони визначаються: загальною кривою фізіологічних навантажувальних, температурними режимами, руховими ритмами (їх одно-або різноманітністю, зміною, поєднаннями), психи чеський напруженістю, фізичною складністю і т. п., і т. д.

Джерело: ОЗДОРОВЧА ГІМНАСТИКА: ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА. Менхин Ю. В., Менхин А. В. Ростов-на-Дону. 2002