Грип, іспанська хвороба , інфлуенца, овечий кашель, епідемічний катар, хрипко… Яких тільки назв ні давав народ цій хворобі! У них відбивалася своєрідність захворювання – швидкість поширення, гострий його початок. Так, в назві «інфлуенца» відбилося латинське слово influere, що означає вторгатися, вливатися; в назві «грип» – французьке слово agripper, схоплювати. Назви «хрипко», «епідемічний катар», які поширені в слов’янських країнах, говорять самі за себе; в них знайшли відображення основні симптоми (ознаки) грипу, а саме запалення дихальних шляхів, поява захриплості голосу.

Грип – хвороба, здавна відома людству. Історія перших її спалахів прихована в глибині далеких століть. Є згадки про захворювання, схожих з грипом, навіть у рукописах V століття до нашої ери. Проте вчені першими достовірний опис пандемії (повальна епідемічна хвороба, що охоплює всю країну і навіть кілька країн) відносять до 1173.

Таким чином, вважається, що епідемічний грип став відомий людству з XII століття. Хвилі цього захворювання одна за одною прокочувалися по світу в 1387, 1404, 1510, 1557, 1580, 1732, 1781 роках. Тільки за минуле сторіччя спостерігалися пандемії грипу 9 разів. Це захворювання поширювалося з надзвичайною швидкістю, виникало у вигляді величезних епідемій, що охоплювали країни і континенти і забирали мільйони життів. Почесний академік М. Ф. Гамалія писав, що в далекі роки грип поряд з чумою, висипним тифом, віспою «становив ту грізну силу світових пошестей, які несли жах і смерть народам».

Пандемія грипу в першій половині XVIII століття ураганом пронеслась по Європі та за один тиждень лише в Лондоні забрала більше життів, ніж чума, що лютувала в 1665 році. У ту пандемію у Феррарі і Равенні смертність була така велика, що жителі в страху покинули свої будинки і втекли. Ці райони Італії немов вимерли. У 1781 році була дуже велика захворюваність на грип солдатів і офіцерів прибалтійських військових частин.

Найтяжча пандемія грипу відзначена в першій чверті XX століття. Захворювання, яке увійшло в історію під назвою «іспанка», почалося в 1918 році на півночі Китаю, звідти було перенесено до Америки. Потім, як образно описує в одному зі своїх романів німецький письменник Арнольд Цвейг, «страшні істоти, що володіли моторошною силою» почали прокрадатися з Америки до Європи. З портів нестримно поширювалася хвиля захворювань. «Смертність дуже швидко досягла величезних цифр. Насамперед стала вмирати молодь, дівчата між п’ятнадцятьма і двадцятьма п’ятьма роками, а серед молодих жінок – вагітні … У дивному стані жили люди в той час. Проходив день за днем, проходила прекрасна весна, то холодна, то дарує тепло, а люди всі чекали в нервовій напрузі невідворотного».

За півтора року пандемія забрала 20 мільйонів життів, тобто приблизно вдвічі більше, ніж загинуло людей протягом чотирьох з гаком років першої світової війни.

Після цієї пандемії грип вже не покидав людство. Він гніздився у великих містах, викликаючи окремі захворювання протягом усього року, і періодично брав епідемічний характер.

В даний час грип вже не приносить таких бід, як у попередні роки. За останні 30 років смертність від грипу безперервно знижується і під час пандемічної хвилі 1957 року набагато нижче, ніж в 1918-1919 роках. Важко хворіли і помирали переважно маленькі діти та особи похилого віку, обтяжені різного роду хронічними недугами. Проте і зараз грип завдає великої шкоди здоров’ю людства. Підраховано, що грип та грипоподібні хвороби в середньому щорічно складають половину всіх інфекційних захворювань. Саме ці хвороби дають 15-20% загального числа втрат працездатності населення в більшості країн. Під час пандемій цифри незмірно зростають. Досить сказати, що в 1957-1958 роках на грип перехворіло близько 3 мільярди чоловік, тобто більше 2/3 населення земної кулі. Чим же пояснити, що людство, яке зуміло позбутися від навал таких страшних захворювань, як чума, холера, віспа, не може до цих пір ліквідувати грип?

Для того щоб відповісти на це питання, необхідно більш детально ознайомитися з самим захворюванням, причинами, що викликають його, і тими особливостями, які відрізняють його від інших хвороб.

Джерело: ГРИПП и его предупреждение.,Л.Я.Закстельская., Москва «Медицина» 1967г.