Застуда

Гостра респіраторна вірусна інфекція (ГРВІ) або застуда - група вірусних захворювань верхніх дихальних шляхів. У процесі розвитку вірусне захворювання може ускладнюватися бактеріальною інфекцією. Основні симптоми застуди - нежить, кашель, чхання, головний біль, біль у горлі, очних яблуках, блювота, рідкий стілець, відчуття розбитості.

У побуті словом «застуда» іноді називають прояви простого герпесу на губах, а не захворювання дихальних шляхів.

Застуда. Поширення

Застуда є найпоширенішим інфекційним захворюванням у розвинених країнах, в середньому за рік дорослий хворіє на ГРВІ не рідше 2-3 разів, дитина - 6-10 разів на рік.

Застуда. Причини

Застуда викликається різноманітними збудниками, серед яких не менше 5 різних груп вірусів (віруси парагрипу, грипу, аденовіруси, риновіруси, реовіруси тощо) і більше 300 їх підтипів. Всі вони дуже контагіозний (заразні), так як передаються повітряно-крапельним шляхом. Є дані, що віруси застуди ефективно розповсюджуються і при тілесному контакті, наприклад, при рукостисканні.

Застуда. Патогенез

На початку застуди вірус розмножується у вхідних «воротах інфекції»: носі, носоглотці, гортані, що проявляється у вигляді різі, нежиті, першіння, сухого кашлю. Температура зазвичай не підвищується. Іноді до цього процесу залучаються слизові очей і шлунково-кишкового тракту.

Потім вірус потрапляє в кров і викликає симптоми загальної інтоксикації: озноб, головний біль, ломота в спині і кінцівках. Активація імунної відповіді призводить до вироблення організмом антитіл до вірусу, внаслідок чого кров поступово очищується від нього і симптоми інтоксикації слабшають.

На фінальному етапі неускладненої застуди відбувається очищення дихальних шляхів від уражених вірусом шарів епітелію, що проявляється як нежить і вологий кашель з відходженням слизового або гнійного мокротиння.

Застуда. Ускладнення

До ускладнень застуди відносяться: бактеріальні риніти, синусити, отити, трахеїти, пневмонію, менінгіт, неврит, радикулоневрит.

Застуда. Диференціальний діагноз

Зважаючи на широку поширеність й різнорідність різних гострих респіраторних інфекцій часто виникає необхідність проведення диференційного діагнозу з метою встановлення точної причини хвороби. Знання принципів диференційної діагностики різних форм застуди необхідно для попередження різноманітних ускладнень і корекції тактики лікування хворого. Найбільш частими збудниками застуди є грип (гострий початок, висока температура, можливість розвитку важких форм хвороби), парагрип (з більш легким ніж у грипу перебігом, ураження гортані з ризиком удушення у дітей), аденовірусна інфекція (менш виражений, ніж у грипу початок, ангіна і лімфаденопатія, ураження кон'юнктиви очей, сильний нежить, можливе ураження печінки), інфекція респіраторно-синцитіальним вірусом (ураження бронхів і бронхіол, можливість розвитку бронхопневмонії, більш легкий і тривалий, ніж у грипу перебіг).

Симптоми диспепсії (блювання, рідкий стул) можуть вказувати на ротавірусну інфекцію.

При вираженому запаленні мигдалин (особливо частому при аденовірусній інфекції) необхідно виключити ангіну і інфекційний мононуклеоз.

Сильно виражена лихоманка може викликати підозри на кір, скарлатину і т. п.

З більш екзотичних захворювань, перші симптоми яких можуть нагадувати застуду, слід зазначити гепатити, СНІД і т. д., тому, якщо симптомів застуди в попередні декілька тижнів передували події, які могли призвезти до цих хвороб (контакт з хворим на гепатит A, незахищений статевий контакт з випадковим партнером, внутрішньовенні ін'єкції в нестерильних умовах), слід негайно звернутися до лікаря. 

Застуда. Профілактика і лікування

У розпал інфекції рекомендується обмежити відвідування масових заходів, особливо в закритих приміщеннях, уникати дуже тісного контакту з хворими, як можна частіше мити руки. Тих же правил слід дотримуватись і хворим: взяти лікарняний лист, не відвідувати масові заходи, якомога менше користуватися громадським транспортом, уникати тісного контакту зі здоровими, носити марлеву пов'язку.

Лікування застуди в основному симптоматичне. Збільшення споживання рідини, або "рясне пиття" під час застуди не підтверджене медичними доказами. Регулярне вживання вітаміну C не знижує шанси захворювання на застуду, проте дозволяє зменшити її тяжкість і тривалість. Проти більшості збудників застуди в даний час не існує хіміопрепаратів і своєчасна диференціальна діагностика ускладнена.

Антибіотики застосовувати при застуді без рекомендації лікаря не слід. З жарознижуючих засобів застосовують нестероїдні протизапальні засоби, парацетамол, а останнім часом ібупрофен.

За матеріалами: Вікіпедії