Бронхіальна астма

Бронхіальна астма - хронічне захворювання органів дихання, при якому виникають напади задухи, обумовлені порушенням прохідності бронхів внаслідок спазму мускулатури дрібних бронхів, набряку слизової оболонки і закупорки їх в'язкими виділеннями.

Бронхіальна астма відноситься до алергічних захворювань, тобто виникає в осіб з підвищеною чутливістю до деяких хімічних речовин або фізичних чинників - алергенів. Підвищена чутливість може бути проявом спадково-конституціональних особливостей організму або розвивається в результаті тривалого контакту з алергеном у разі одночасного впливу на організм ряду несприятливих факторів (охолодження, перевтома, хронічні запальні захворювання і т. ін.).

Розрізняють інфекційну алергічну та неінфекційну алергічну (атопічну) бронхіальну астму.

У виникненні інфекційної алергічної бронхіальної астми важливу роль відіграють бактерії, віруси та інші мікроби, які під час взаємодії з організмом викликають його алергічну перебудову. Найчастіше вона розвивається на тлі хронічних захворювань органів дихання або придаткових пазух носа (гайморит, фронтит), за яких в організмі тривалий час існує вогнище інфекції, оскільки продукти життєдіяльності та розпаду мікробів і речовини, які утворюються при запаленні, мають властивості алергенів.

Неінфекційна бронхіальна астма викликається алергенами тваринного та рослинного походження. До алергенів тваринного походження відносяться шерсть, кінський волос, луска риби і т.ін. Підвищена чутливість іноді відзначається і до деяких комах - клопів, тарганів, метеликів і т.ін. З алергенів рослинного походження особливу роль грає пилок рослин.

Напади бронхіальної астми, спричиненої рослинними алергенами, виникають в певний сезон року (квітень - липень) - у період цвітіння рослин. Крім того, причиною бронхіальної астми може бути домашній пил, сухий корм для акваріумних риб і т.ін., певні харчові продукти (яйця, раки, шоколад, гриби, суниця, апельсини та ін.), деякі медикаменти.

У виникненні нападу бронхіальної астми важливу роль відіграють індивідуальні особливості нервової та ендокринної систем. Відомі випадки, коли напад задухи у хворого, чутливого до запаху троянди, починався при баченні штучної троянди. Спровокувати напад можуть і негативні емоції. У деяких хворих напади задухи не з'являються в періоди напруженої роботи або під час глибокого сну.

На розвиток і перебіг бронхіальної астми впливають і кліматичні чинники. Загострення хвороби часто спостерігаються у весняні та осінні місяці; самопочуття хворих нерідко погіршується у вітряну погоду, за різких змін температури та атмосферного тиску, за підвищеної вологості повітря. Крім того, підвищена вологість сприяє загостренню хронічної бронхіальної і легеневої інфекції, що обтяжує перебіг бронхіальної астми

Основний прояв бронхіальної астми - приступ задухи. Як правило, він починається раптово, частіше вночі. Хворий відчуває болісне відчуття нестачі повітря. Дихання утруднене, видих подовжений і супроводжується гучними свистячими хрипами (так звана експіраторна задишка). Незабаром може приєднатися кашель. Для полегшення дихання хворий приймає вимушене положення - встає або сідає, спираючись руками на край ліжка, стільця, напружуючи грудні м'язи. За деякий час дихання стає спокійніше, відділяється мокрота, напад припиняється.

Напади тривають від декількох хвилин до декількох годин і навіть днів. Такі тривалі або часті (виникають за короткі проміжки часу протягом дня) напади називають астматичним станом. Рідкісні напади не залишають після себе будь-яких змін у легенях, проте з розвитком захворювання і почастішанням нападів можуть виникати емфізема легенів, порушення діяльності серця. Слід мати на увазі, що задуха може бути обумовлена не тільки бронхіальною астмою, а й іншими захворюваннями. У більшості випадків лікар вже під час огляду хворого може встановити характер і походження задухи; за необхідності використовуються допоміжні інструментально-лабораторні методи дослідження.

Для лікування і профілактики бронхіальної астми застосовують різні лікарські засоби в таблетках, аерозолях, ін'єкціях і ін. Підбір їх строго індивідуальний і проводиться лікарем. Застосовують також відволікаючі засоби - банки, гірчичники, гарячі ручні або ножні ванни. Самолікування протиастматичними засобами без лікарського контролю може не тільки виявитися неефективним, а й викликати ускладнення.

Завдання лікування бронхіальної астми не тільки ліквідація нападу, а й з'ясування по можливості причини захворювання, встановлення факторів, що викликають напад. Часто захворювання підтримується осередком інфекції, що вимагає спеціального лікування. За виявлення алергену неінфекційної природи виключають контакт із ним (аж до зміни місця роботи і проживання), а якщо це неможливо, зменшують чутливість організму до цього алергену застосуванням відповідних лікарських засобів, а також, за можливості, введенням в організм невеликих кількостей алергену. Важливо звільнити бронхи від мокротиння, чому сприяють прогулянки на свіжому повітрі, у хвойному лісі, вживання теплих лужних напоїв (боржомі та ін.).

Для більшості хворих показана лікувальна гімнастика (за відсутності важких уражень серця, астматичних станів); вона покращує вентиляцію легенів, усуваючи закупорку бронхів, підвищує ефективність видиху. Цьому, в першу чергу, служить тренування дихальних м'язів і особливо діафрагми (для хворих бронхіальною астмою переважний черевної тип дихання). Займатися лікувальною гімнастикою слід постійно, керуючись порадами лікаря з лікувальної фізкультури. Спеціальні дихальні вправи з проголошенням певних звуків виробляють у хворого вміння керувати своїм диханням. Спочатку на видиху вимовляються приголосні (с, з, ш, щ), потім голосні (у, е, і, а) і поєднання із зазначених звуків, поступово вправа подовжується. Важливо привчитися робити вдих і видих через ніс, а також втягувати живіт при видиху. Заняття проводять в добре провітрюваному приміщенні, а в теплу пору - на повітрі.

У період ремісії (тривалої відсутності нападів) рекомендуються заняття спортом - туризм, веслування, лижі, теніс і т. д., але без перевантажень. Санаторно-курортне лікування бронхіальної астми проводиться широко, але чітко передбачити успіх від перебування хворого на тому чи іншому курорті неможливо через особливості індивідуального сприйняття кліматичних факторів. Віддають перевагу курортам із м'яким рівним кліматом і низькою вологістю повітря.

Профілактика бронхіальної астми пов'язана із заходами щодо оздоровлення навколишнього середовища та індивідуальними заходами попередження інфекційних респіраторних захворювань та інших несприятливих факторів, що сприяють алергічної перебудови організму.

Джерело: Популярна медична енциклопедія