Ангіна

Гострий тонзиліт (у повсякденному житті ангіна, від лат. Ango - «стискаю, здавлюють, душу») - гостро виникаючий патологічний стан, для якого характерне запалення лімфоїдних утворень навкологлоткового кільця (Пирогова-Вальдейра), найчастіше - піднебінних мигдаликів (простою мовою «гланди»), які розташовані з боків входу в глотку, їх добре видно, якщо заглянути у відкритий рот.

Класифікація ангін

Розрізняють такі форми ангін:

• I - катаральна

• II - фолікулярна

• III - лакунарна

• IV - фібринозна

• V - герпетична

• VI - флегмонозна (інтратонзіллярний абсцес)

• VII - виразково-некротична (гангренозна)

• VIII - змішані форми.

Клінічні прояви

Різка і сильна, іноді не різка і помірна, біль у горлі, особливо при ковтанні, підвищена температура (39-40°С, може доходити до 41°С), різка слабкість, головний біль, збільшення лімфовузлів, які промацуються під нижньою щелепою ближче до шиї (їх промацування болісне).

Ангіна може протікати і при менших температурах тіла - від 37°С до 38°С, але з сильним ураженням горла.

Найбільш часто зустрічаються вульгарні (звичайні, банальні) ангіни: катаральна, лакунарна, фолікулярна, фібринозна і флегмонозна.

Катаральна ангіна

Катаральна ангіна має гострий початок, хворий скаржиться на виникнення в горлі відчуття печіння, сухості, першіння, а потім виникає невелика біль при ковтанні. Спостерігається клініка астено-вегетативного синдрому. Температура, як правило, субфебрильна. Фарінгоскопічно, мигдалики гіперемійовані, дещо збільшені, місцями можуть бути покриті тонкою плівкою слизово-гнійного ексудату. Язик сухий, обкладений. Найчастіше спостерігається незначне збільшення регіонарних лімфатичних вузлів. Зазвичай клінічні прояви зникають протягом 3-5 днів.

Фолікулярна ангіна

Фолікулярна ангіна починається з підвищення температури тіла до 38-39°C. Клініка починається з виникнення сильного болю в горлі при ковтанні, часто іррадіює у вухо. Залежно від вираженості інтоксикації виникає головний біль, біль у попереку, гарячка, озноб, загальна слабкість. У загальному аналізі крові - нейтрофільний лейкоцитоз, еозинофілія, підвищена ШОЕ. Найчастіше, регіонарні лімфатичні вузли збільшені, пальпація їх болюча, в деяких випадках спостерігається збільшення селезінки.

У дітей можуть бути блювота, явища менінгізма, затьмарення свідомості, проноси. Спостерігається гіперемія м'якого піднебіння, мигдаликів, на поверхні яких видно численні круглі, трохи підвищені жовтуваті або жовтувато-білі крапки. Тривалість захворювання 5-7 днів.

Лакунарна ангіна

Лакунарна ангіна протікає з симптомами аналогічними до фолікулярної, але більш важко. При ній на фоні гіперемійованої поверхні збільшених мигдаликів з'являються жовтувато-білі нальоти. Тривалість захворювання 5-7 днів.

У ряді випадків фолікулярна або лакунарна ангіна може розвиватися за типом фібринозної ангіни, коли основою для утворення плівки є порвані фолікули, які нагноїлись або при лакунарній ангіні фібринозна плівка поширюється з області некротизаціі епітелію в устях лакун.

Флегмонозна ангіна

Флегмонозна ангіна зустрічається відносно рідко. Її розвиток пов'язаний з гнійним розплавленням ділянки мигдалини. Ураження як правило одностороннє. Мигдалина збільшена, гіперемійована, поверхня її напружена, при пальпації болюча.

Герпетична ангіна

Герпетична ангіна частіше розвивається в дитячому віці. Її збудником є вірус Коксакі А. Захворювання відрізняється високою контагіозністю, передається повітряно-краплинним і рідко фекально-оральним шляхом.

Герпетична ангіна починається гостро, з'являється лихоманка, температура підвищується до 38-40°C, виникають болі в горлі при ковтанні, головний біль, м'язові болі в області живота; можуть бути блювота і пронос. В області м'якого піднебіння, язичка, на піднебінних дужках, на мигдалинах і задньої стінки глотки видно невеликі червонуваті пухирці. Через 3-4 дні пухирці лопаються або розсмоктуються, слизова оболонка набуває нормального вигляду. Виразково-некротична ангіна Виразково-некротична ангіна Симановского-Венсана.

Причиною цієї ангіни вважають симбіоз веретеноподібної палички та спірохети порожнини рота, які часто мешкають в порожнині рота у здорових людей. Морфологічні зміни характеризуються некрозом зівної поверхні однієї мигдалини з утворенням виразки.

Хворий скаржиться на відчуття дискомфорту і відчуття інородного тіла при ковтанні, гнильний запах з рота, підвищення слиновиділення. Температура тіла, як правило, не підвищена. У крові помірний лейкоцитоз. Регіонарні лімфатичні вузли збільшені на стороні виразки. Тривалість захворювання від 1 до 3 тижнів, іноді триває кілька місяців.

Диференціальний діагноз

Болі в горлі нерідко бувають при ГРВІ, особливо аденовірусного походження, але при цьому порівняно рідко збільшуються лімфовузли. Ускладнення Найбільш небезпечні ускладнення ангіни: • Легеневі: бактеріальна пневмонія, геморагічна пневмонія, формування абсцесу легені, респіраторний дистрес-синдром. • на ранніх стадіях - абсцеси глотки (утворення великих порожнин, заповнених гноєм), поширення інфекції в грудну клітку по фасціальним тканинам шиї з формуванням медіастиніту, в порожнину черепа з розвитком запалення оболонок мозку (менінгіт), інфекційно-токсичний шок (отруєння організму продуктами життєдіяльності мікробів і розпаду тканин організму), сепсис («зараження крові», тобто проникнення інфекції в кров і її поширення по всьому організму); • на пізніх стадіях (через 2-4 тижні) - ревматизм (захворювання сполучної тканини з ураженням суглобів, серця, мозку), гломерулонефрит (запалення нирок неінфекційного походження, що веде до погіршення здоров'я, аж до ниркової недостатності). Сильне запалення мигдалин і стійке збільшення лімфовузлів є одним з основних симптомів інфекційного мононуклеозу, що можна підтвердити розгорнутим аналізом крові.

Лікування

У лікуванні ангіни вибір лікарського засобу залежить від типу мікроба, що викликав хворобу. У лікуванні бактеріальних ангін використовують різні види антибіотиків і протимікробних препаратів синтетичного походження.

Найбільш ефективним засобом до цих пір вважаються препарати з групи пеніцилінів, однак можуть бути використані й інші антибіотики (це залежить від чутливості мікроба і реакції пацієнта на ліки).

В даний час широко використовуються різні локальні антисептики, які випускаються у вигляді спрею або аерозолю, а також пігулок, льодяників і пастилок.

У лікуванні грибкових ангін (така хвороба провокується в основному грибком з роду Кандіда), використовують протигрибкові препарати. Тип препарату, дозування і метод застосування визначаються лікарем.

Варто зауважити, що грибкова ангіна часто виникає після тривалого лікування антибіотиками.

Лікування вірусних ангін передбачає застосування протизапальних препаратів, а також симптоматичних засобів.

Полоскання горла при ангіні

Полоскання горла різними антисептичними і очищувальними розчинами корисно при ангіні будь-якого походження. Для полоскання горла можна використовувати розчин перманганату калію (0,1%); розчин борної кислоти (1%); розчин йоду, розчин фурациліну, солі і харчової соди.

Ще одна важлива особливість - ангіна може бути заразною (особливо при скарлатині), тому хворого треба ізолювати, не пускати до нього дітей і літніх людей, у нього повинен бути свій посуд, яким на період хвороби ніхто не повинен користуватися.

За матеріалами: Вікіпедії